Наш неповторний 9 клас.

                        І ось уже 9 раз ми знову і знову переступаємо поріг рідної Забузької школи. Знову, як вперше, звучить чарівна мелодія шкільного дзвоника. знову ми сідаємо за шкільні парти, але вже майже дорослими. Адже за літо ми підросли, змужніли, та подорослішали ще на один навчальний рік. Можливо ми ще не зовсім усвідомлюємо що скоро закінчиться наше безтурботне дитинство. За цей рік нам потрібно буде зробити вперше відповідальний вибір, який поведе нас у самостійне життя без школи чи ще два роки навчатись у стінах рідної школи? Отож хороший старт нам дав шкільний дзвоник, вперед- до знань!!!