Пісні до свята Т.Г.Шевченка

ПРОРОЧИЙ ГОЛОС КОБЗАРЯ
муз: Анна Олєйнікова, сл: Людмила Чижова

Пророчий голос Кобзаря
З часів далеких і донині
Про волю вольную співа,
Про біль і щастя України.
___Про волю вольную, про волю вольную,
___Про біль і щастя України.

Ім'я Тарасове святе
В молитву-пісню переллється,
Та у серцях всіх поколінь
На віки-вічні зостається.
___Та в поколіннях він, та в поколіннях він
___На віки-вічні зостається.

Його пророчії слова
Одвічно совість нашу будять,
Пересторогою звучать:
"Ви схаменіться! Будьте люди..."
___Пересторога нам, пересторога нам:
___"Ви схаменіться, буде люди..."

Кобзареві

Сл..Шпорт

Муз.А.Олейникової

1.Вже минуло два століття,як ти народився,

   В нашій пам’яті назавжди Кобзарем лишився.

   Хоч давно тебе немає, та не забувають

   На честь тебе міста й села , школи називають.

                                     ПРИСПІВ:

                         Глянь, Тарасе, подивися

                         На нашу країну.

                         Нашу вільну й незалежну рідну Україну.

                         Ти, Тарасе, завжди з нами і з усім народом.

                         Ми пишаємось тобою (2р.)

                         Ми пишаємось тобою і козацьким родом.

                                    ПРОГРАШ:

2.Ми живемо дружно й мирно, ми одна родина

   Разом з нами розквітає наша Україна.

   Та про тебе пам’ятають і лани і кручі

   І перлина України – наш Дніпро могучий.

                                ПРИСПІВ:

                                ПРОГРАШ:

                                ПРИСПІВ:

                              Шевченкова мати
1.Село Кобзареве, заклечані хати
   Над ставом калина, калина цвіте.
  А мати Тараса, Шевченкова мати
   Не відає навіть про те,

 2.Не зна, що над нею весна безгомінна
   Шепоче легкий вітерець-вітровій.
   Не знає, що ходить уся Україна
   Сюди поклонитися їй.

3.Лягають до ніг її квіти й калина
   Несуть їй печалі, печалі й жалі.
   І знають її знаменитого сина
   На всії континентах землі.

4.Хіба їй могло коли-небудь приснитись
   В Злиденній кріпацькій, кріпацькій сім'ї
   Що в бронзі й граніті на площах в столицях,
   Стоятиме хлопець її.

5.Шевченкова пісня над світом лунає
   І слава злітає гучна.
   А мати Тараса не знає, не знає,
   Кого народила вона.

По діброві вітер виє

                      (Тополя)

Українська народна пісня

По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю | До самого долу. | (2) Стан високий, лист широкий Марно зеленіє, Кругом поле, як те море | Широке, синіє. | (2) Чумак іде, подивиться - Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою | Сяде на могилі. | (2) Подивиться - серце ниє: Кругом ні билини! Одна, одна, як сирота | На чужині, гине. | (2) ВІТЕР З ГАЄМ РОЗМОВЛЯЄ Українська народна пісня Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю Один за водою. Пливе човен по Дунаю Один за водою. Пливе човен, води повен. Ніхто не спиняє, Може б спинив рибалонька, Та його немає. Може б спинив рибалонька, Та його немає. Гойдається сюди-туди, Аж серденько мліє, Без весельця пливе собі, Куди вітер віє. Без весельця пливе собі, Куди вітер віє. Виплив човен в синє море, А воно заграло, Погралися чорні хвилі — І скіпок не стало. Погралися чорні хвилі — І скіпок не стало. Недовгий час — як човнові До синього моря, — Сиротині на чужину, А там і до горя. Сиротині на чужину, А там і до горя. Пограються добрі люди, Як холодні хвилі, Поки схочуть, поки стане В сердешного сили. Поки схочуть, поки стане В сердешного сили. Потім собі подивляться, Як сирота плаче, Потім спитай: де сирота, — Не чув і не бачив. Потім спитай: де сирота, — Не чув і не бачив. Пісня про Шевченка  1.Квітували поля, щедрувала земля В ім'я сина кобзарського роду. Із народних болінь, Із народних стремлінь, Як пророк, він явився народу.                        ПРИСПІВ   Славтесь той день і той час, Що возвістили по світу. Мужнє імення Тарас, Віщі слова Заповіту. 2.Він братів просвітив, Від біди захистив, Мову виплекав, наче калину; На устах Кобзаря Слово, наче зоря. У  віках не помре, не загине.                     ПРИСПІВ: 3.Смертю смерть він здолав І кайдани порвав, Волі дав свої сплакані очі. До сміливих вершин, Як пророк і як син, Україну він вивів з неволі.                    ПРИСПІВ: Тече вода  з-під явора Тече вода з-під явора Яром на долину, Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю Та попід горою, Хлюпощуться качаточка Помеж осокою. А качечка випливає З качуром за ними, Ловить ряску й розмовляє З дітками своїми. Тече вода край города. Вода ставом стала. Вийшло дівча воду брати, Брало й заспівало. Вийшли з хати батько й мати В садок погуляти, Порадитись, кого б то їм Своїм зятем звати. Тече вода з-під явора Яром на долину...