Великий Піст починався від посипання голів попелом, роздавання жебракам решток запустних страв і ховання в шафи бальних туалетів. Під час посту хліб мастили повидлом, а не вершковим маслом, або мокали в олію. До столу подавали оселедці без сметани, кава також подавалася без вершків та без цукру, і взагалі була з палених жолудів. Пили липовий чай, замість десертів подавали мало солодке печиво, так зване «довічне» («wiekuiste»), яке отримало таку назву через те, що його можна було їсти навіть через півроку після того, як воно було спечене.
Жінки шість тижнів носили прикраси із чорних агатів та з оніксу, оправленого в срібло, або ебонітову біжутерію. Під час посту не дозволялося грати веселої музики. А як уже щось гралося — то лише задумливі та сумні мелодії (наприклад, ноктюрни Шопена). Траплялося, що на час посту в дітей відбирали іграшки, залишаючи в замін лише найпошарпаніші, а замість казок їм читали життя святих.
В Забузькій ЗШ І-ІІІст. стало хорошою традицією під час проведення тижня духовності проводити загальношкільну Хресну дорогу. На це хороше духовне свято часто запрошують священників, які разом з дітьми проходять 14 стацій. Отець Йосип , який керує катехитичною школою села Забужжя , роздав кожній дитині спеціальні книжечки з Хресною дорогою для дітей. Між стаціями дитячий церковний хор " Світло душі" під керівництвом вчителя музичного мистецтва - Бокало Н.З., співає страсні пісні. Вчитель християнської етики - Венгрин Галина Ярославівна змістовно розповіла дітям про таїнство Господнього Воскресіння.
